Articles

ГЕНЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ, МІНЛИВІСТЬ СТІЙКОСТІ ДО БУРОЇ ІРЖІ У ГІБ-РИДІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

V. V. Bazalii
Херсонський державний аграрно-економічний університет
E. O. Domaratskyi
Херсонський державний аграрно-економічний університет
O. P. Kozlova
Херсонський державний аграрно-економічний університет
H. H. Bazalii
Інститут зрошуваного землеробства НААН України
A. V. Dobrovolskyi
Миколаївський національний аграрний університет
N. M. Vozniuk
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Ключові слова
генотип схрещування пшениця озима зрошення без зрошення сорт.

Анотація

У статі наведено системи, які визначають характер успадкування стійкості рослин до патогенів, нерідко досить складні, а генетичний аналіз вказує не прояв комплементарної модифікаційної і епістатичної взаємодії генів, які контролюють і змінюють ефект основних генів стійкості.Велике значення має еколого-генетичний підхід вивчення причин багатьох суперечливих літературних тлумачень і встановлення своїх поглядів відносно оцінки генетичних джерел олігогенної і особливо полігенної стійкості рослин для конкретних умов зовнішнього середовища.Доведено, що найбільш перспективним напрямом у створені стійких сортів до бурої іржі є синтетичне селекції, тобто збереження генів специфічної і неспецифічної стійкості в одному сорті. Використання джерел стійкості в селекційному процесі повинен передувати аналіз їх генетичного контролю з подальшим формуванням банку генів стійкості. Основою для їх створення є інформація, про генетичну вірулентність патогена, її мінливості та взаємодії з генами стійкості. Кінцевою метою є ізоляція в рекулентний сорт.За стійкістю до бурої іржі цінність представляють комбінації Обрій/Санія, № 9314/Одеська напівкарликова, Херсонська безоста/№ 9471, більшість рослин уражалась незначною мірою – в межах 0–10%.У гібридних популяцій з домінуванням польової стійкості до бурої іржі добір позитивних варіантів в F2 практично неможливий, тому що, нащадками з високою стійкістю значною мірою гетерозиготні і виділення гомозиготних стійких біотипів можливе лише в F3-F4.У схрещуваннях з участю сортів з домінантним контролем стійкістю до бурої іржі в розщеплюючих генераціях спостерігалось виділення біотипів з високою стійкістю, генетичною основою яких була кумулятивна і комплементарна взаємодія відповідних олігогенів з малими генами стійкості, а в деяких гібридів відмічено посилення (послаблення) їх дії генами модифікаторами при зміні умов вирощування (зрошення, без зрошення).

Біографії авторів

V. V. Bazalii, Херсонський державний аграрно-економічний університет
д.с.-г.н., професор
E. O. Domaratskyi, Херсонський державний аграрно-економічний університет
д.с.-г.н., професор
O. P. Kozlova, Херсонський державний аграрно-економічний університет
к.с.-г.н., доцент
H. H. Bazalii, Інститут зрошуваного землеробства НААН України
к.с.-г.н., старший науковий співробітник
A. V. Dobrovolskyi, Миколаївський національний аграрний університет
к.с.-г. н., доцент
N. M. Vozniuk, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.с.-г.н., професор 

Посилання

Файт В. І., Мартинюк В. Р. Фотоперіодична чутливість та яровізаційна пот-реба сучасних сортів озимої мʼякої пшениці селекції СГІ. Зб. наук. пр. СГІ. Оде-са, 2002. Вип. 2 (42). С. 30–35.

Стельмах А. Ф., Файт В. И., Мартинюк В. Р. Ра-зличие генетических систем контроля фотореакции яровизационой потреб-ности у озимой пшеницы. Цитология и генетика. 2001. № 3. Т. 35.

С. 3–9.

Стельмах А. Ф., Литвиненко М. А., Файт В. І. Яровізаційна потреба та фіто чутливість сучасних генотипів озимої мʼякої пшениці. Зб. наук. пр. СГІ. 2004. Вип. 5 (45). С. 118–127.

Литвиненко М. А. Тривалість вегетаційного пе-ріоду в зв’язку з урожайністю й посухостійкістю сортів озимої пшениці на пів-дні України. Зб. наук. пр. СГІ. 2004. Вип. 5(4). С. 91–104.

Файт В. И., Федорова В. О., Нагуляк О. Н. и др. Связь фенотипических и ге-нотипических различий по продолжительности яровизации и фотопериоди-ческой чувствительности с морозостойкостью озимой пшеницы. Зб. науч. тр. Уманського державного аграрного університету. Біологічні науки і про-блеми рослинництва. 2003. Умань, 2003. Сп. випуск. С. 359–364.

Лифенко С. Ф. Эффективность использования установок искусственного климата в селек-ции озимой пшеницы. Сб. использование искусственного климата в се-лекц.-генет. исследованиях. Одесса, 1988. С. 12–21.

Литвиненко Н. А., Козлов В. В. Связь темпов осеннего и весеннего роста и развития растений с продуктивностью и морозостойкостью у озимой пшени-цы. Технология возделывания зерновых культур и проблемы их селекции. Мироновка, 1990. С. 24–31.

Файт В. И. Создание почти изогенных линий мягкой озимой пшеницы по генам контроля продолжительности яровизации – VRD. Зб. наук. пр. СГІ. Одеса, 2002. Вип. 2(42). С. 37–45.

Федоров Л. К. Осо-бенности онтогенеза, определяющие скороспелость и продуктивность зер-новых культур. Вестник семеноводства в СНГ. 2001. № 4.

С. 40–41.

Hooqendoorn J. Arq. Sci. 1985. 104. № 3. P. 493–500.

Ригин Б. В., Скурыгина Н. Р. Генетика признаков пшеницы. Физиологиче-ские признаки. Генетика культурных растений. Зерновые культуры. Л., 1986. С. 103–110.

Носатовский А. И. Пшеница. М., 1965. 567 с.

Разумов В. И. Среда и развитие растений. Л-М., 1961. 368 с.

Удовенко Г. В., Кожушко Н. Н., Виноградова В. В. Физиологические аспекты селекции на засухоустой-чивость и зимостойкость. Селекция и семеноводство. 1983. № 2. С. 7–10.

Нетіс І. Т. Характер осені і весни та посіви озимої пшениці : монографія. Херсон : Айлант, 2004. 152 с.

Рокицький П. Ф. Введение в статистическую генети-ку. Минск : Высшая школа. 1978. 448 с.

REFERENCES:

Fait V. I., Martyniuk V. R. Fotoperiodychna chutlyvist ta yarovizatsiina potreba suchasnykh sortiv ozymoi mʼiakoi pshenytsi selektsii SHI. Zb. nauk. pr. SHI. Odesa, 2002. Vyp. 2 (42). S. 30–35. 2.

Stelmah A. F., Fayt V. I.,

Martinyuk V. R. Razlichie geneticheskih sistem kontrolya fotoreaktsii yarovizatsionoy potrebnosti u ozimoy pshenitsyi. Tsitologiya i genetika. 2001.

№ 3. T. 35. S. 3–9.

Stelmakh A. F., Lytvynenko M. A., Fait V. I. Yarovizatsiina potreba ta fito chutlyvist suchasnykh henotypiv ozymoi miakoi pshenytsi. Zb. nauk. pr. SHI. 2004. Vyp. 5 (45). S. 118–127.

Lytvynenko M. A. Tryvalist vehetatsiinoho periodu v zviazku z urozhainistiu y posukhostiikistiu sortiv ozymoi pshenytsi na pivdni Ukrainy. Zb. nauk. pr. SHI. 2004. Vyp. 5(4). S. 91–104.

Fayt V. I., Fedorova V. O., Nagulyak O. N. i dr. Svyaz fenotipicheskih i genotipicheskih razlichiy po prodoljitelnosti yarovizatsii i fotoperiodicheskoy chuvstvitelnosti s morozostoykostyu ozimoy pshenitsyi. Zb. nauch. tr. Umanskogo derjavnogo agrarnogo unіversitetu. Bіologіchnі nauki і problemi roslinnitstva. 2003. Uman, 2003. Sp. vipusk. S. 359–364.

Lifenko S. F. Effektivnost ispolzovaniya ustanovok iskusstvennogo klimata v selektsii ozimoy pshenitsyi. Sb. ispolzovanie iskusstvennogo klimata v selekts.-genet. issledovaniyah. Odessa, 1988. S. 12–21.

Litvinenko N. A., Kozlov V. V. Svyaz tempov osennego i vesennego rosta i razvitiya rasteniy s produktivnostyu i morozostoykostyu u ozimoy pshenitsyi. Tehnologiya vozdelyivaniya zernovyih kultur i problemyi ih selektsii. Mironovka, 1990. S. 24–31.

Fayt V. I. Sozdanie pochti izogennyih liniy myagkoy ozimoy pshenitsyi po genam kontrolya prodoljitelnosti yarovizatsii – VRD. Zb. nauk. pr. SGІ. Odesa, 2002. Vip. 2(42).

S. 37–45.

Fedorov L. K. Osobennosti ontogeneza, opredelyayuschie skorospelost i produktivnost zernovyih kultur. Vestnik semenovodstva v SNG. 2001. № 4. S. 40–41.

Hooqendoorn J. Arq. Sci. 1985. 104. № 3. P. 493–500.

Rigin B. V., Skuryigina N. R. Genetika priznakov pshenitsyi. Fiziologicheskie priznaki. Genetika kulturnyih rasteniy. Zernovyie kulturyi. L., 1986. S. 103–110.

Nosatovskiy A. I. Pshenitsa. M., 1965. 567 s.

Razumov V. I. Sreda i razvitie rasteniy. L-M., 1961. 368 s.

Udovenko G. V., Kojushko N. N., Vinogradova V. V. Fiziologicheskie aspektyi selektsii na zasuhoustoychivost i zimostoykost. Selektsiya i semenovodstvo. 1983. № 2. S. 7–10.

Netis I. T. Kharakter oseni i vesny ta posivy ozymoi pshenytsi : monohrafiia. Kherson : Ailant, 2004. 152 s.

Rokitskiy P. F. Vvedenie v statisticheskuyu genetiku. Minsk : Vyisshaya shkola. 1978. 448 s.