ВНЕСОК ТОЧКОВИХ ТА ДИФУЗНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ У ФОРМУВАННЯ ГІДРОХІМІЧНОГО СТОКУ Р. УСТЯ В МЕЖАХ М. РІВНОГО

Анотація

Розширення міських територій має постійне зростання. Це призводить до посилення антропогенного впливу на довкілля. Суттєвий вплив проявляється внаслідок поверхневого стоку. Атмосферні опади, які випадають на міські вулиці стікають з доріг, дахів будинків, автостоянок та інших об’єктів інфраструктури. Вони містять у собі велику кількість забруднень. Ці забруднення багатокомпонентні. Їх формують як точкові, так і дифузні джерела.Метою наших досліджень було оцінити вплив території міста Рівне на формування гідрохімічного стоку р. Устя та з’ясування вкладу в нього точкових та дифузних джерел забруднення. Для цього ми скористались спеціально розробленою моделлю, яка була успішно апробована іншими дослідниками. Модель передбачає визначення загальної кількості різних забруднюючих речовин, що надходять у річку з міського водозбору та розрахунок локального забруднення річки через уточнення частки точкових і дифузних джерел впливу.Спершу ми встановили, що в центральній частині досліджуваного нами урбоводозбору найбільшу площу займають адміністративна забудова (29%), житлова багатоквартирна забудова (17%), а також залізниця (2%). Близько 10% припадає на житлову присадибну забудову, зелені насадження і насадження водоохоронних зон, туристично-рекреаційні об'єкти та спортивні об'єкти. Також варто відзначити, що в межах центральної частини міста є невелика частка ландшафтно-рекреаційної зони (11%).Далі ми з’ясували, що точкові джерела виявились визначальними  при забрудненні р. Устя такими речовинами, як сульфати (61,8%), азот нітритний (84,6%), фосфор фосфатів (98,8%), ХСК (94,1%), БСК5 (74,4%). Дифузні джерела в межах урбанізованої території м. Рівне брали переважну участь у наповненні гідрохімічного стоку  р. Устя такими речовинами, як хлориди (81,9%), азот амонійний (73,3%) та азот нітратний (79,2%). Практично однаковий вклад точкових та дифузних джерел був виявлений для завислих речовин (48,9% та 51,1%), а також групою токсичних речовин: залізо 57,0% та 43,0%), мідь (43,5% та 56,4%), цинк (47,6% та 52,4%), марганець (50,5% та 49,5%, відповідно) і фториди (57,1% та 42,19%) відповідно.На нашу думку, відстеження внеску джерел забруднень у формування гідрохімічного стоку р. Устя може мати важливе значення для подальших розробок стратегій та заходів усунення забруднень з поверхневого стоку урбоводозбору м. Рівне.