ОСОБЛИВОСТІ ДЕГРАДАЦІЇ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТІВ, ПОРУШЕНИХ НЕЗАКОННИМ ВИДОБУТКОМ БУРШТИНУ
DOI:
https://doi.org/10.31713/vs220208Ключові слова:
деградація ґрунтів, землі, порушені видобуванням бурштину, рекультивація, фітотоксичність ґрунтівАнотація
У статті висвітлено проблему деградації дерново-підзолистих ґрунтів під впливом гідравлічного способу незаконного видобування бурштину на території Західного Полісся України. Деградація ґрунтового покриву характеризується формуванням на значних площах природно-техногенного шару ґрунтово-породних сумішей з ознаками деградації. Деградація ґрунтів порушених земель відносно фонового (еталонного) ґрунту оцінюється зменшенням вмісту гумусу – на 12,9…82,9%, зменшенням вмісту рухомого фосфору – до 80,9%, підвищенням потенціальної кислотності ґрунтового розчину до 23,3%, збільшенням вмісту рухомого алюмінію – до 44,75 мг/кг (+17,8% до еталону). Ґрунти оцінюються як обмежено придатні до сільськогосподарської рекультивації. З метою лісогосподарської рекультивації досліджувані ґрунти потребують зменшення фітотоксичності, зумовленої підвищенням вмісту рухомого алюмінію на фоні зменшення вмісту гумусу. Ступінь фітотоксичності водних витяжок досліджуваних ґрунтів оцінюється як «токсичний» (Іфт=0,56). Серед досліджуваних рослин найбільш вразливою до токсичного впливу ґрунтових витяжок була Pinus sylvestrys, на другому місці – Lupinus angustifolius. Тому для зменшення фітотоксичного впливу досліджуваних ґрунтів у період біологічної рекультивації рекомендується сидерація. Найбільш стійкими до токсичного впливу водних витяжок у фазу проростання виявились Fagopyrum esculentum, Vicia sativa та Sinapis alba. Саме Fagopyrum esculentum, Vicia sativa та Sinapis alba можна вважати найбільш придатними для біологічної рекультивації ґрунтів порушених земель в якості сидератів з метою поновлення вмісту гумусу та підвищення біологічної активності ґрунту. Висів сидератів рекомендується проводити у суміші рано навесні, суміш дозволить швидко закрити ґрунт листовими поверхнями сидератів, а різна будова кореневих систем забезпечить максимальний ефект оструктурення ґрунту.Посилання
Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства / Медведєв В. В., Булигін С. Ю., Балюк С. А., Трускавецький Р. С. та ін. ; за ред. В. В. Медведєва, М. В. Лісового. Харків : Шкеріх, 2001. 98 с.
Долженчук В. І., Долженчук Н. В. Агроекологічний стан ґрунтового покриву поліської частини Рівненської області. Вісник НУВГП. Сер. Сільськогосподарські науки : зб. наук. праць. Рівне : НУВГП, 2015. Вип. 1(69). С. 56–70.
Москальов Є. Л. Екологічні аспекти раціонального використання деградованих і малопродуктивних земель Чернігівщини. Вісник аграрної науки. 2004. № 9. С. 62–64.
Радіологічний стан ґрунтів Рівненщини / Долженчук В. І., Крупко Г. Д., Кирильчук Н. В. та ін. Агроекологічний журнал. Київ, 2011. № 1. С. 73–76.
Клименко М. О., Кирильчук Н. В., Кір’янчук К. І. Оцінка стану забруднення сільськогосподарських угідь Рівненської області важкими металами. Вісник НУВГП. Сер. Сільськогосподарські науки : зб. наук. праць. Рівне, 2013. Вип. 1(61). С. 15–21.
Ґрунти Волинської області / Шевчук М. Й., Зінчук М. І., Зіньчук П. Й. та ін. / за ред. М. Й. Шевчука, 95 Вісник НУВГП М. І. Зінчука, П. Й. Зіньчука. Вид. 2-ге. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 144 с.
Бурштинова лихоманка загрожує Україні екологічною катастрофою. URL: http://www.dw.com/uk/a-19077234 (дата звернення: 26.02.2020).
Екологічний моніторинг, моделювання та прогнозування стану довкілля / Красовський Г. Я., Шумейко В. О., Клочко Т. О. та ін. Науково-технічний журнал. 2018. № 2(18). С. 107–117.
Про затвердження Порядку реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину : Постанова КМУ від 30.11.2016 № 1063.
Клименко М. О., Борисюк Б. В., Колесник Т. М. Збалансоване використання земельних ресурсів. Херсон : Олді Плюс, 2014. 552 с.
REFERENCES:
Stan rodiuchosti gruntiv Ukrainy ta prohnoz yoho zmin za umov suchasnoho zemlerobstva / Medvediev V. V., Bulyhin S. Yu., Baliuk S. A., Truskavetskyi R. S. ta in. ; za red. V. V. Medvedieva, M. V. Lisovoho. Kharkiv : Shkerikh, 2001. 98 s.
Dolzhenchuk V. I., Dolzhenchuk N. V. Ahroekolohichnyi stan gruntovoho pokryvu poliskoi chastyny Rivnenskoi oblasti. Visnyk NUVHP. Ser. Silskohospodarski nauky : zb. nauk. prats. Rivne : NUVHP, 2015. Vyp. 1(69). S. 56–70.
Moskalov Ye. L. Ekolohichni aspekty ratsionalnoho vykorystannia dehradovanykh i maloproduktyvnykh zemel Chernihivshchyny. Visnyk ahrarnoi nauky. 2004. № 9. S. 62–64.
Radiolohichnyi stan gruntiv Rivnenshchyny / Dolzhenchuk V. I., Krupko H. D., Kyrylchuk N. V. ta in. Ahroekolohichnyi zhurnal. Kyiv, 2011. № 1. S. 73–76.
Klymenko M. O., Kyrylchuk N. V., Kirianchuk K. I. Otsinka stanu zabrudnennia silskohospodarskykh uhid Rivnenskoi oblasti vazhkymy metalamy. Visnyk NUVHP. Ser. Silskohospodarski nauky : zb. nauk. prats. Rivne, 2013. Vyp. 1(61). S. 15–21.
Grunty Volynskoi oblasti / Shevchuk M. Y., Zinchuk M. I., Zinchuk P. Y. ta in. / za red. M. Y. Shevchuka, M. I. Zinchuka, P. Y. Zinchuka. Vyd. 2-he. Lutsk : Vezha-Druk, 2016. 144 s.
Burshtynova lykhomanka zahrozhuie Ukraini ekolohichnoiu katastrofoiu. URL: http://www.dw.com/uk/a-19077234 (data zvernennia: 26.02.2020).
Ekolohichnyi monitorynh, modeliuvannia ta prohnozuvannia stanu dovkillia / Krasovskyi H. Ya., Shumeiko V. O., Klochko T. O. ta in. Naukovo-tekhnichnyi zhurnal. 2018. № 2(18). S. 107–117.
Pro zatverdzhennia Poriadku realizatsii pilotnoho proektu rekultyvatsii zemel lisohospodarskoho pryznachennia, porushenykh vnaslidok nezakonnoho vydobutku burshtynu : Postanova KMU vid 30.11.2016 № 1063.
Klymenko M. O., Borysiuk B. V., Kolesnyk T. M. Zbalansovane vykorystannia zemelnykh resursiv. Kherson : Oldi Plius, 2014. 552 s.
