ІНДЕКС БІОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОНІТОРИНГУ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ЗМІН ГІДРОЕКОСИСТЕМИ

Автор(и)

  • М. О. Клименко Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне https://orcid.org/0000-0003-0892-0648
  • І. І. Статник Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне https://orcid.org/0000-0001-7007-7319
  • Н. М. Вознюк Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне https://orcid.org/0000-0001-9947-4027
  • О. А. Ліхо Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне https://orcid.org/0000-0001-5991-5035

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs420259

Ключові слова:

нітрати, фосфати, багаторічний моніторинг, якість поверхневих вод, евтрофікаційні ризики

Анотація

У статті обґрунтовано придатність індексу біогенного забруднення (NPI) як інструменту моніторингу просторово-часових змін гідроекосистеми р. Прип’ять. Метою досліджень було оцінити багаторічну динаміку біогенного навантаження та виокремити ділянки з підвищеним внеском сполук азоту й фосфору за даними державного моніторингу Держводагентства України. Використано гідрохімічні спостереження 2005–2020 рр. у створах 702, 616, 570 та 60 км від гирла. NPI розраховували за концентраціями нітратів і фосфатів із нормуванням на гранично допустимі рівні ВООЗ (50 мг/дм3 для NO3‾та 5 мг/дм3 для PO43‾) і класифікували за шкалою екологічного стану поверхневих вод на основі індексу біогенного забруднення. Аналіз розподілу концентрацій показав, що для верхніх створів 702 км і 616 км характерні ширший діапазон та поодинокі піки нітратів до 9–10 мг/дм³, тоді як у нижчих за течією створах (570 км і 60 км від гирла) концентрації нітратів виявилися більш стабільні, а в створі 60 км було відмічено підвищену варіабельність із максимумами до 6–7 мг/дм3. Найвищі концентрації фосфатів і найбільша мінливість зафіксовані у створі 702 км (до 0,75–0,78 мг/дм3); для 616 і 570 км властиві низькі медіанні рівні (0,05-0,08 мг/дм3) з епізодичними піками до 0,5– 0,7 мг/дм3, тоді як у створі 60 км максимуми переважно не перевищували 0,3 мг/дм3. У більшості років значення NPI були низькими й відповідали відсутності або слабкому біогенному забрудненню. За шкалою рівнів забруднення поверхневих вод, індекс здебільшого не перевищував 1,4 (відмінний стан), а перехід до 1,5–1,6 зафіксовано лише у створі 616 км у 2005 р. Теплові карти показали сплеск NPI у створі 702 км (2011–2013 рр.) та підвищення у створах 570 і 60 км у 2020 р., що може бути важливо з огляду оцінки евтрофікаційних ризиків.

Біографії авторів

М. О. Клименко , Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.с.-г.н., професор

І. І. Статник, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

Н. М. Вознюк, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., професор

О. А. Ліхо, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., професор

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Номер

Розділ

Articles