Наведено результати досліджень із вивчення впливу рівнів обмінної кислотності (рНКCl) дерново-підзолистого ґрунту, одержаних за внесення різних доз вапна, на врожайність культур восьмипільної традиційної сівозміни Полісся. Дози внесення вапна (0,5–2,0 Нг CaCO3, що еквівалентно 1,8–7,0 т/га) значно підвищували рН ґрунту з початкового діапазону 4,6–4,8 до кінцевого діапазону 6,1–7,6 протягом перших трьох років. Однак рН ґрунту продемонстрував тенденцію до повторного закислення до кінця експерименту, з остаточними значеннями від 4,9 до 6,5. Реакція культур на вапнування значно варіювала. Урожайність картоплі залишилася незмінною в межах випробуваного діапазону рН (4,4–7,4), тоді як вико-вівсяна зелена маса (рН 5,7), озиме жито (рН 5,8), льон (рН 5,6), кормові буряки (рН 7,3), ярий ячмінь (рН 5,3), конюшина лучна (рН 5,9) та озима пшениця (рН 6,3) показали найвищі врожаї за цих оптимізованих умов рН. Порівняно з контрольними ділянками, приріст врожайності сільськогосподарських культур становив від 0% до 120% по досліджуваних культурах за різних темпів вапнування. Найбільш суттєве зростання врожайності спостерігалося у кормових буряків (120%) та озимої пшениці (42%). Ці результати підкреслюють важливість врахування оптимуми рН для конкретних культур і відповідного коригування норм вапнування. Оптимізація рН ґрунту відповідно до вимог сільськогосподарських культур може призвести до значного підвищення їхньої врожайності.
Біографії авторів
В. М. Польовий, Інститут сільського господарства Західного Полісся, с. Шубків
д.с.-г.н., професор
Л. А. Ященко, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.с.-г.н., доцент
С. М. Голуб, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк
к.с.-г.н., доцент
Д. М. Кутуза, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
