На сьогодні водні екосистеми України перебувають у кризовому стані через недостатньо ефективне очищення стічних і зливових вод з надто урбанізованих територій (біля 70% домішок) та агросистем (в межах 20%), внаслідок чого за якістю поверхневі води переважно належать до ІІІ і ІV класів. Крім того, із стічними водами, що у масі складають від 25 до 50% добового стоку, у довкілля потрапляють і значні маси біогенних елементів – органічного вуглецю, різні форми азоту та фосфору, а на обширних розораних територіях вносяться у ґрунт мінеральні добрива, майже 30% яких виноситься у річкову мережу. Для поліпшення ситуації, особливо під час воєнного стану та для заощадження часу і коштів, доцільним є проєктування систем природного доочищення наявних ставів і використання їх в існуючих агроекосистемах, що дозволить підвищити врожайність культур, вміст гумусу у ґрунтах та покращити якісні показники води. Пропонується запроєктувати вилучення донних відкладів з поліських озер разом із добавками крейди (Сu2+) та залишками відходів сільськогосподарських тварин. Виходячи з економічного критерію доцільним є використання біотропів – системи отримання сільськогосподарської продукції з обезводнених ставів, використання їх для рибопродукції та накопичення чистої води.
Біографії авторів
Й. В. Гриб, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.б.н., професор
С. В. Ковальчук, ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне
к.с.-г.н., голова циклової комісії
А. Д. Калько, ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне
