ВПЛИВ ВАПНУВАННЯ ТА МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ НА КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ У РІЗНИХ АГРОКЛІМАТИЧНИХ ЗОНАХ

Автор(и)

  • О. В. Валецька Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • О. О. Налобіна Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • М. В. Голотюк Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • Т. С. Пилипака Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • Т. М. Колесник Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • О. З. Бундза Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs320244

Ключові слова:

мінеральні добрива, хімічні меліоранти, кислотність, елементи живлення

Анотація

У статті досліджено вплив вапнування та мінерального удобрення на кислотність ґрунтів у різних агрокліматичних зонах України. Однією з ключових проблем сучасного сільськогосподарського виробництва є підтримання оптимального рівня рН ґрунтів, оскільки надмірна кислотність негативно впливає на доступність поживних речовин, фізико-хімічні властивості ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур. У дослідженні розглянуто два основних методи регулювання кислотності ґрунту: вапнування та застосування мінеральних добрив. Вапнування є традиційним заходом для зниження кислотності, яке полягає у внесенні вапнякових матеріалів, що нейтралізують кислі компоненти ґрунту. Досліджено ефективність вапнування для різних типів ґрунтів та агрокліматичних умов, зокрема для зон Полісся, Лісостепу та Степу України. Встановлено, що оптимальні дози вапнування можуть варіюватися від 4 до 6 тонн на гектар залежно від рівня початкової кислотності ґрунту та його фізичних властивостей. У більш вологих зонах закислення ґрунту відбувається швидше, що потребує частішого внесення вапна порівняно зі Степом, де процеси закислення відбуваються повільніше. Застосування мінеральних добрив, зокрема азотних, також впливає на кислотність ґрунту. Амонійні форми азоту під час нітрифікації можуть підвищувати рівень кислотності, що вимагає комбінованого підходу з використанням вапнування для нейтралізації цього ефекту. Визначено, що раціональне поєднання мінеральних добрив і вапна дозволяє оптимізувати рівень рН та підвищити доступність поживних речовин. Математичні моделі, розроблені в межах дослідження, дозволяють прогнозувати динаміку зміни кислотності залежно від доз вапна та мінеральних добрив. Застосовані моделі враховують вплив кліматичних умов, що робить їх особливо корисними для адаптації агротехнічних заходів до специфічних регіональних умов. В результаті проведених досліджень зроблено висновки, що ефективне управління кислотністю ґрунтів залежить від поєднання вапнування з правильним використанням добрив та врахування агрокліматичних особливостей кожної зони.

Біографії авторів

О. В. Валецька, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

О. О. Налобіна, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.т.н., професор

М. В. Голотюк, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.т.н., доцент

Т. С. Пилипака, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.т.н., доцент

Т. М. Колесник, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

О. З. Бундза, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.т.н., доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-25

Номер

Розділ

Articles