ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОБРЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА РІЗНИХ ФОНАХ ХІМІЧНИХ МЕЛІОРАНТІВ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Автор(и)

  • В. М. Польовий Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • Н. О. Ювчик Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs1202410

Ключові слова:

озима пшениця, мінеральні добрива, хімічна меліорація, економічна ефективність, коефіцієнт енергетичної ефективності

Анотація

Наводяться результати економічної та енергетичної оцінки застосування під пшеницю озиму в умовах Західного Полісся на дерново-підзолистому зв'язнопіщаному ґрунті встановлених різними методами доз мінеральних добрив на фоні різних видів і доз хімічних меліорантів. На підставі проведених у 2021–2023 роках польових досліджень встановлено, що на фоні  1,0 ГК дози доломітового борошна без застосування мінеральних добрив зібрано 2,68 т/га зерна, тобто приріст порівняно з контролем склав 31,4 відсотка. Внесення на фоні доломітового борошна рекомендованої для пшениці озимої в зоні Західного Полісся дози мінеральних добрив (N120Р60К90) у комплексі з мікродобривом сприяло підвищенню врожайності до 4,52 т/га, або на 68,6 відсотка порівняно з фоном і 121,6 відсотка порівняно з контролем. Встановлена за нормативами виносу елементів живлення більшим врожаєм зерна 5,00 т/га, яка склала N130Р25К35, збільшувала врожайність по відношенню до фону і контролю відповідно на 63,4 і 114,7 відсотка. За внесення N120Р60К90+мікродобриво на фоні полуторної дози СаMg(СО3)2 порівняно з їх застосуванням на фоні одинарної дози такого ж меліоранта врожайність зерна підвищилась з 4,52 до 4,64 або на 0,12 т/га.  Найвищий приріст врожаю зерна – 2,93 т/га порівняно з контролем (2,04), забезпечило внесення розрахованої за нормативами виносу запрограмованого врожаю зерна і відповідної кількості соломи дози мінеральних добрив N150Р50К150+мікродобриво, але самий високий умовно чистий прибуток – 4306,4 грн/га за приросту врожайності по відношенню до контролю 2,34 т/га, отримано на варіанті з внесенням N130Р25К35+мікродобриво. Комплексне застосування азотних, фосфорних, калійних добрив та мікродобрива на фоні вапнування підвищувало коефіцієнт енергетичної ефективності до 4,21–4,37 од. за 3,88 од. на контролі.

Біографії авторів

В. М. Польовий, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.с.-г.н., професор, академік НААН

Н. О. Ювчик, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

аспірант

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-31