Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs220239

Анотація

У зв’язку із загрозою глобального потепління одним із актуальних завдань сучасності є оцінка інтенсивності процесів мінералізації та дослідження циклу вуглецю в наземних екосистемах. Питання впливу удобрення на фоні хімічної меліорації на емісійні потоки СО2 у сівозміні Західного Полісся є маловивченим і потребує детального аналізування. Метою роботи було виявити інтенсивність емісії СО2 з дерново-підзолистому ґрунту, його концентрацію в приземному шарі повітря, баланс органічного вуглецю за різних доз удобрення сої на фоні хімічної меліорації. Для проведення досліджень застосовували польовий, агрохімічний і статистичний методи. У ході досліджень виявлено, що впродовж вегетаційного періоду у полі сої на фоні 1,0 Нг дози CaMg(CO3)2 за внесення N55Р20К50 і N65Р50К75 із додаванням S40 і мікродобрива прослідковується знижена концентрація СО2 в приземному шарі повітря порівняно з іншими варіантами, що пов'язано з вищою продуктивністю культури. У фазу розгалуження сої відзначено посилення емісії діоксиду вуглецю з ґрунту, максимальний показник впродовж вегетації зафіксовано за одностороннього внесення азотних добрив N55 – 353 кг/га/добу. У фазу повної стиглості відмічено найнижчі показники емісії СО2 та концентрації СО2 в приземному шарі повітря. Вирощування сої за різних рівнів удобрення на фоні меліорації зумовило непродуктивні потоки СО2 в інтервалі від 13,1 до 20,0 т/га за вегетацію. Кореляційний аналіз показав обернену залежність між урожайністю надземної маси і непродуктивними втратами СО2 з ґрунту при R2=0,61. Відповідно найнижчими непродуктивні втрати СО2 3,3–3,6 кг/га/год були у варіантах застосування на фоні 1,0 Нг дози CaMg(CO3)2 розрахункових доз N55Р20К50 і N65Р50К75 із додаванням S40 і мікродобрива (двічі), де за рахунок вищої врожайність основної і побічної продукції, післязбиральних залишків відбувалося нагромадження органічної речовини та секвестрація органічного вуглецю в ґрунті на рівні 0,45–0,53 т/га.

Біографії авторів