БІОІНДИКАЦІЯ СТАНУ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У КОМПЛЕКСНОМУ ОЦІНЮВАННІ ТОКСИЧНОСТІ СЛАБОПРОТОЧНИХ ВОДОЙМ

Автор(и)

  • Й. В. Гриб Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • А. М. Петрук Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • І. М. Борщевська Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • Д. Й. Войтишина Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • М. А. Михальчук Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs220233

Анотація

Експериментальний метод біоіндикації стану водного середовища включає: а) оцінку токсичності за тест-об’єктом ряскою малою; б) реакцією іхтіофауни (рибна проба) за реакцією риби на токсичність водного середовища; в) за складом бентосних безхребетних організмів – личинок веснянок, поденок, струмковиків, їх чисельністю (індекс Майєра) та індексом Гуднайта – Уітлея (за питомою вагою олігохет до загальної чисельності бентосних організмів). Розроблені індекси реакції гідробіонтів при лабораторному моделюванні, а також в польових умовах. Протестований стан водного середовища р. Устя за створами спостережень за популяціями ряски малої, індексом Майєра та екологічною індексацією стану р. Устя за трьома блоками: сольовим складом, трофо-сапробіологічними характеристиками та токсичністю. Відповідно, можливі                          польові дослідження стану водного середовища за реакцією популяції ряски малої та бентосних організмів. На відміну від лабораторних методів дослідження якості води (гідрохімічних, гідробіологічних), які дають оперативну інформацію проточних систем на момент відбору проби води, біоіндикація якості води дає достовірну інформацію впливу стану середовища на тест-об’єкт у системі «водне середовище – біота». Таким чином, лабораторні дослідження якості води дають інформацію щодо сутності людини, а не біоти. Біотест дає оперативну сумацію впливів домішок водного середовища і тому може бути включений в комплекс іхтіоекологічних досліджень при відборі проб води та отримання достовірної оцінки загальної екологічної ситуації. Таким чином, в перелік іхтіоекологічних досліджень в літній період необхідно включати: фізичні характеристики (колірність, прозорість, запах, температура, газовий режим, піноутворення, зависі, сольовий склад (головні іони, мінералізацію, сухий залишок), органічні і біогенні домішки (C, N, P), токсичні домішки (за важкими металами), біотестування за безхребетними бентосними організмами (індексом Майєра, Гуднайта – Уітлея, Вудівісса) та динаміку фітопланктону і його склад за сапробністю.

Біографії авторів

Й. В. Гриб, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.б.н., професор

А. М. Петрук, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

І. М. Борщевська, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

Д. Й. Войтишина, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

здобувач

М. А. Михальчук, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

ст. викладач

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-27

Номер

Розділ

Articles